Бюджет участі

В останні 2-3 роки ідея залучення громадян до планування витрат місцевих бюджетів через «бюджет участі» набула поширення передусім великими містами України. Громадянам довіряють попередній розподіл частини бюджету розвитку громади, а також поточних видатків в частині власних повноважень органів місцевого самоврядування. 

Стандартний механізм виглядає так: депутати визначають сумарні частки у відповідних розділах міських бюджетах, і створюють спеціальну комісію, яка приймає проектні пропозиції, відсіює такі з них, що не відповідають діючому законодавству, в разі потреби вдосконалюють решту, і виставляють їх у публічний простір для рейтингового голосування. Як правило, голосування відбувається в інтернеті на офіційних веб-сайтах громад. За підсумками голосування проекти розподіляються відповідно отриманому рейтингу, аж до повного вичерпання закладених у бюджеті участі сум. Якщо плануються видатки бюджету поточного року, депутати приймають (або відмовляються) зміни до нього, закладаючи запропоновані громадою видатки, а виконавчі органи та головні розпорядники коштів змінюють паспорти бюджетних програм, плани роботи та кошториси. Якщо конкурси проводяться для формування бюджету наступного року, то змінювати нічого не треба, досить просто включити підтримані пропозиції до проекту рішення. Як правило, пропозиції і проекти стосуються благоустрою, поточних та капітальних ремонтів. Менш поширеними є приклади фінансування заходів чи діяльності громадських організацій. 

В об’єднаних громадах іноді спостерігається відносно вища, ніж у великих містах, громадська активність, спровокована заходами демократії участі в процесі формування ОТГ, та увагою, яку приділяють їм міжнародні фонди. Також зрозуміло, що не лише спроможність, а навіть саме виживання малих поселень можливе лише в разі дотягування якості життя до міського рівня. Допомога в цьому напрямку як від Державного фонду регіонального розвитку, так і від міжнародних донорів, є обмеженою нормативно – далеко не всі можливі види видатків фінансуються з фондів.  Хоча навіть в цих межах громади могли б взяти участь у прийнятті рішень про напрямки спрямування коштів. Та в жодній з ОТГ міський досвід бюджету участі поки не прижився. 

Це не дивно: чим меншим є населений пункт, тим більшою є схильність місцевої влади до неформальних інструментів комунікації з громадянами. Голови і депутати вважають, що без зайвих голосувань громади знають все про її потреби, і якщо ці потреби не задовільняються, то лише через нестачу коштів, а не через їх спрямування на менш потрібні напрямки. Крім того, згадана вже відносно нижча якість життя в ________ місцевості заважає ефективному механізму опитування: відсоток користувачів інтернетом у нас зворотньо пропорційний розміру населеного пункту. А потенційний розмір бюджету участі в малих громадах з загальною сумою бюджету у кільканадцять чи кількадесят мільйонів, з яких половина чи більше покривається державними трансфертами виключно на захищені статті видатків, є настільки незначним, що питання видається не вартим уваги. 

Гостро стоїть питання також підготовки доброякісних проектів та їх доопрацювання силами виконавчих органів – на відміну від великих міст, сільські і селищні громади обмежені як у кількості необхідного персоналу, так і в його кваліфікації.

Є ще одна проблема, зіткнення з якою не уникнуть ті громади, які вирішать запровадити у себе бюджет участі в його розповсюдженій формі просто тому, що це модно: на відміну від міст, ОТГ, навіть при наявності чисельно переважаючого за населенням центру, складаються з двох і більше колишніх громад з власною історією самоврядування. Що в разі запровадження інтернетного чи іншого способу визначення рейтингів,  не лише дасть перевагу мешканцям більших за розміром складових ОТГ, а й викличе невдоволення менших. Виникне зайвий привід невдоволення самим фактом об’єднання, ґрунт для думок про «геноцид села», «ламання через коліно», «пограбування периферії на користь центральної садиби» - власне, всього того, що послужливо вкладають в голови виборців політичні сили та окремі лідери думок, які протистоять децентралізації. 

Отже, перед згодою на необхідність запровадження бюджету участі, знову пропишемо у вигляді питань і відповідей необхідність запровадження, мету, та конкретні перешкоди з конкретними же способами їх уникнення.

1. Навіщо в малих громадах бюджет участі? Передусім для стимулювання громадської активності, народження розуміння власної участі в самоврядуванні та власної співвідповідальності за його результати і наслідки. Тобто головна функція бюджету участі – виховна.

2. Як уникнути можливого протистояння між центрами і периферією? В класичних варіантах – ніяк. Тому ми пропонуємо відступити від класики, і чітко закріпити частку кожного населеного пункту у правах розподілу бюджету участі пропорційно чисельності населення. Це буде справедливо, і не викличе розмов ані про пограбування великими малих, ані навпаки, про дрібних нахлібників, що обїдають великого годувальника.  

3. Як подолати проблему низького відсотку користувачів інтернету? Від он-лайн голосувань доведеться відмовитись. Заміщувати їх звичайним збиранням підписів чи голосуванням у публічних приміщеннях також не варто – не в усіх населених пунктах взагалі є публічні приміщення. Замість цього краще підійдуть старі добрі механізми місцевої демократії – загальні збори (для малих сіл) та громадські слухання для більших. Ці інструменти потрібні будуть лише в разі, якщо загальна сума поданих, дооформлених і розрахованих органом місцевого самоврядування пропозицій в даному населеному пункті перевищить суму, що відповідає його частці у бюджеті участі. 

4. Як запобігти появі «собак на сіні» - населених пунктів, чиї мешканці не забажають користуватися своїм правом, і не внесуть пропозицій на достатню для своєї частки суму, при тому, що поряд будуть інші села, з перевищенням ліміту, внаслідок чого частина коштів не буде освоєна, а частина гарних проектів залишиться без виконання? Дуже просто: Якщо до певного моменту котрась із «внутрішніх громад» не скористалась своїм правом, воно переходить на наступний рівень – ним може бути або старостинський округ, або ціла ОТГ. За допомогою громадських слухань невикористані одними внутрішніми громадами частки розподіляються рейтинговим голосуванням між  іншими внутрішніми громадами понад їх частку. Звісно, якщо пропозицій не вистачає і на рівні старостинського округу – гроші розподілять громадські слухання в центрі ОТГ – знов таки, з приоритетністю проектів інших старостинських округів, де їх сума перевищила сукупний ліміт цілого округу. Можна не сумніватися, що варто лиш мешканцям пасивних населених пунктів дізнатися, чому саме бюджетні кошти витрачаються у їх сусідів, а їх ігнорують, як наступного року проблем з активністю не залишиться. 

5. Як досягти пристойної якості проектів, якщо їх автори жодного уявлення не мають про бюджетний процес?  На першому етапі роботи системи від авторів має вимагатися лише найпростіша форма проектів – зазначення потреби. Подальше обрахування, включення усіх супутніх видатків, покладається на уповноважених працівників місцевого самоврядування, які в разі потреби користуються експертною допомогою ресурсних центрів, утримуваних міжнародними програмами допомоги.

6. Що робити, коли мізерні можливості місцевих бюджетів призведуть до визначення настільки дрібних лімітів, що їх не вистачатиме для втілення жодного проекту? Ця проблема комплексна, сюди входить і загальна бідність, і масове ухиляння від оподаткування, і байдужість до ухиляння сусідом, і відсутність у місцевого самоврядування інструментів контролю за сплатою місцевих та делегованих загальнодержавних податків, і саме недосконале податкове законодавство, коли наприклад ПДФО сплачується за місцем реєстрації податкового агента, а не самого платника, чи місця здійснення діяльності. Відповідно, не існує простих рецептів її вирішення. Для часткового зменшення цього негативного чиннику, нами запропоновано додатково інший механізм – електронні редукціони в соцмережі за принципом, подібним до Прозорро, але безоплатні для учасників, без перевантаження вимогами безпеки, натомість – з правом замовника учасників з недобросовісною історією. Також запропоновано механізм стимуляції податкових агентів до реєстрації як СГД, так і відокремлених підрозділів на території ОТГ для сплати ПДФО до її бюджету в обмін на пільги із плати за землю, безособово привязані до обсягів такої сплати ПДФО. Звісно, для того базова плат за землю повинна мати максимальну за законом ставку, а норативно-грошова оцінка землі – збільшена. Все це є в компетенції місцевого самоврядування. Крім того, автори проектів поступово набуть якщо не знань, то інтуїції, і пропонуватимуть лише реалістичні за сумами речі. 

Нижче пропонуємо універсальний проект положення про бюджет участі для ОТГ:

                          

                       ПОЛОЖЕННЯ ПРО БЮДЖЕТ УЧАСТІ 

(ГРОМАДСЬКИЙ БЮДЖЕТ) В ______________ ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ 

1.      ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ 

1.1. Бюджет участі (громадський бюджет) (надалі – бюджет участі) – частина бюджету ______________ територіальної громади, з якої здійснюються видатки, визначені безпосередньо членами територіальної громади, відповідно до цього Положення та за процедурою, визначеною відповідною таким видаткам бюджетною програмою. 

1.2. Територіальна громада – мешканці, які постійно проживають на території ______________ територіальної громади. 

1.3. Проектна пропозиція – це пропозиція, що подана автором та має підтримку не менше 5 осіб (окрім самого автора), що не суперечить чинному законодавству, реалізація якої належить до компетенції ______________ ради, не перевищує термін одного бюджетного року, обсяг виділеного фінансування та оформлена згідно вимог даного Положення. 

1.4. Конкурс – це процес визначення найкращих проектних пропозицій згідно вимог цього Положення. 

1.5. Координаційна рада – постійно діючий робочий орган, утворений розпорядженням сільського голови, що організовує та координує впровадження та реалізацію бюджету участі в ______________ ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ, проводить експертну оцінку проектних пропозицій на предмет відповідності діючому законодавству, діючим цільовим та бюджетним програмам, та в разі необхідності за згоди автора – доопрацювання і внесення змін до проектної пропозиції.

1.6. Автор – особа, яка підготувала і подала на конкурс проектну пропозицію у порядку визначеному цим Положенням. 

1.7. Голосування – процес визначення переможців серед поданих проектних пропозицій членами територіальної громади або внутрішніх громад шляхом голосування на громадських слуханнях у територіальній громаді, або загальних зборах/конференціях у внутрішніх громадах відповідно до передбачених цим Положенням процедур. 

1.8. Внутрішні громади першого рівня – мешканці, що постійно проживають на територіях населених пунктів, що об’єднувались у сільські ради, які утворили територіальну громаду, в розрізі таких сільських рад. 

1.9. Внутрішні громади другого рівня – мешканці, що постійно проживають на територіях населених пунктів, які утворюють територіальну громаду, в розрізі таких населених пунктів.

1.10. Локалізація актуальності проектної пропозиції – опція, що визначається автором проектної пропозиції, на рівні територіальної громади, внутрішніх громад першого та другого рівнів. 

1.10.1. В разі обрання автором локалізації на рівні «N внутрішня територіальна громада 1 (або 2) рівня» подальше обговорення пропозиції та прийняття резолюції за його підсумками, за допомогою механізмів місцевої демократії згідно з вимогами цього Положення, здійснюється в межах відповідної внутрішньої громади першого або другого рівнів. При цьому грошова сума показнику затрат відповідного проектній пропозиції завдання  в проекті паспорту бюджетної програми, не повинна перевищувати частки, яку складає чисельність зареєстрованого населення відповідної внутрішньої громади у чисельності загального зареєстрованого населення територіальної громади, помноженої на загальний обсяг Бюджету участі, визначений згідно з п.2.3. цього Положення. Належні кожній внутрішній громаді 1 та 2 рівнів частки у загальному обсязі бюджету участі в відсотках та грошовому виразі наведено у Додатку 1 до цього Положення.

1.10.2. В разі, якщо показник затрат виявляється більшим, актуальність проектної пропозиції автоматично підвищується Координаційною радою без узгодження з автором.    В разі обрання автором, або автоматичного підвищення Координаційною радою, локалізації актуальності до рівня «______________територіальна громада», подальше обговорення пропозиції та прийняття резолюції за його підсумками, здійснюється на громадських слуханнях членів територіальної громади.  

2.        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.1. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» надає територіальним громадам право брати участь у процесі розробки проектів рішень щодо питань місцевого значення, зокрема, Закон запроваджує такий механізм як місцеві ініціативи, громадські слухання, загальні збори (конференції). 

2.2. Фінансування проектних пропозицій бюджету участі (громадського бюджету) здійснюється за рахунок коштів сільського бюджету. 

2.3. Загальний обсяг бюджету участі (громадського бюджету) на бюджетний рік складає 5 відсотків затвердженого обсягу власних і закріплених доходів загального фонду сільського бюджету ______________ територіальної громади на поточний бюджетний період, але не менше _____________ грн. Абсолютний обсяг фінансування бюджету участі визначається на дату установчого засідання Координаційної ради щодо старту прийому проектних пропозицій. 

2.4. За рахунок коштів бюджету участі (громадського бюджету) у ______________ ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ можуть бути профінансовані проектні пропозиції, які підтримані шляхом голосування членами територіальної громади, внутрішніх громад першого та другого рівнів. 

2.5. Термін реалізації проектних пропозицій не повинен перевищувати одного бюджетного року. 

2.6. У випадку, коли реалізація проекту передбачає використання земельної ділянки, остання повинна належати до комунальної власності територіальної громади. 

2.7. Вартість однієї проектної пропозиції з актуальністю, локалізованою на рівні «______________ територіальна громада» , що буде профінансована за рахунок коштів бюджету участі (громадського бюджету) не повинна  перевищувати 100 тис. грн. 

2.8. У разі невідповідності вимогам цього Положення проектні пропозиції мають бути відкореговані. Корективи та необхідні зміни до проектних пропозицій повинні бути внесені автором протягом 7 календарних днів від дати отримання відповідної інформації (письмово, електронною поштою та телефоном), або за письмовим погодженням автора в той же термін Координаційною радою. В іншому випадку проектна пропозиція буде відхилена. 

2.9. Якщо загальна сума показників затрат у відповідних схваленим Координаційною радою проектним пропозиціям завданнях бюджетних програмах, не перевищуватиме визначений згідно з п.2.3. цього Положення обсяг бюджету участі, ________ голова та/або уповноважені ним спеціалісти по звязках з громадськістю, проводять в передбачені п.3.13. цього Положення терміни, у довільному порядку, потрібні для ухвалення пропозицій громадськістю заходи демократії участі (Загальні збори/конференції для локацій внутрішніх громад та Громадські слухання для локації територіальної громади).  Якщо загальна сума показників затрат у відповідних схваленим Координаційною радою проектним пропозиціям завданнях бюджетних програмах, перевищуватиме визначений згідно з п.2.3. цього Положення обсяг бюджету участі, встановлюється такий порядок відбору проектів:

2.9.1. Спочатку в порядку, визначеному Статутом громади та в терміни, передбачені цим Положенням, проводяться Загальні збори/конференції у внутрішніх громадах 2 рівня, в яких локалізовано подані авторами і схвалені Координаційною радою проектні пропозиції. В разі, якщо внаслідок проведення таких зборів/конференцій загальна сума затрат на виконання відповідних пропозиціям завдань бюджетних програм перевищить 90% визначеного згідно з п.2.3. цього Положення обсягу бюджету участі, подальші заходи з розгляду з допомогою механізмів демократії участі проектних пропозицій припиняються. 

2.9.2. Якщо на Загальні збори/конференцію членів внутрішньої громади 2 рівня, винесено два чи більше проектні пропозиції, сума затрат за якими перевищує визначену Додатком 1 до цього Положення  частку внутрішньої громади у бюджеті участі, головуючий виносить проекти на рейтингове голосування, із подальшим голосуванням за схвалення в цілому тих пропозицій, що набрали більшу від інших кількість голосів, за умови, що загальна сума витрат по них не перевищуватиме частки внутрішньої громади у бюджеті участі.

2.9.3. В разі наявності після затвердження Загальними зборами/конференціями внутрішніх громад 2 рівня проектних пропозицій, нерозподілених залишків загального обсягу бюджету участі, в порядку, визначеному Статутом громади та цим Положенням, проводяться Загальні збори/конференції у внутрішніх громадах 1 рівня, в яких локалізовані відповідні пропозиції, сума затрат за якими не перевищує залишкового обсягу бюджету участі, тобто різниці між обсягом бюджету участі та сумою затрат за проектними пропозиціями, схваленими на загальних зборах/конференціях внутрішніх громад 2 рівня. При цьому пріоритет проведення Загальних зборів/конференцій у громадах 1 рівня, та включення затверджених ними проектних пропозицій до проекту бюджету ОТГ надається внутрішнім громадам, локалізовані в яких проекти подані на розгляд Координаційної ради раніше. При цьому кожне схвалення чергової проектної пропозиції Загальними зборами/конференціями зменшує на суму затрат такої пропозиції залишковий вільний обсяг бюджету участі, відповідно наступні Збори/конференції скликаються щодо розгляду лише тих проектних пропозицій, затрати по яких не перевищують цього залишку. 

2.9.4. Якщо на Загальні збори/конференції членів внутрішніх громад 1 рівня винесено дві чи більше проектні пропозиції, загальна сума затрат за якими перевищує нерозподілений залишок бюджету участі та/або частки внутрішньої громади у бюджеті участі, головуючий виносить проекти на рейтингове голосування, із подальшим голосуванням за схвалення в цілому тих пропозицій, що набрали більшу від інших кількість голосів, за умови, що загальна сума витрат по них не перевищуватиме залишкового обсягу бюджету участі та/або частки внутрішньої громади у бюджеті участі.

2.9.5. Якщо після розгляду на Загальних зборах/конференціях у громадах 1 рівня проектних пропозицій відповідної локалізації, залишається нерозподілений залишок обсягу бюджету участі, сільський голова скликає у визначений цим Положенням термін і в порядку, передбаченому Статутом ОТГ та цим Положенням,  Громадські слухання членів територіальної громади для розгляду схвалених Координаційною радою проектних пропозицій з локалізацією «______________територіальна громада», на яких розглядаються і схвалюються проектні пропозиції відповідного рівня локалізації, сума затрат за якими не перевищує залишкового обсягу бюджету участі. За наявності двох чи більше таких пропозицій на Громадських слуханнях влаштовується голосування за схвалення окремо кожної пропозиції, а якщо загальна їх сума перевищує залишковий обсяг бюджету участі – рейтингове голосування, при якому учасникам пропонується обрати лише одну з наявних проектних пропозицій, із подальшим голосуванням за остаточне схвалення тих пропозицій, що набрали найбільшу кількість голосів відносно решти, і загальна сума витрат по яких не перевищує нерозподіленого внутрішніми громадами залишку бюджету участі.         

3.        ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІЇ КООРДИНАЦІЙНОЇ РАДИ

3.1. Координаційна рада – постійно діючий робочий орган, утворений розпорядженням сільського голови, що організовує та координує впровадження та реалізацію бюджету участі. 

3.2. До складу Координаційної Ради входить не менше 6 і не більше 8 осіб, з яких 4 особи призначаються з числа представників територіальної громади за нормами пропорційного представництва внутрішніх громад першого рівня за резолюціями скликаних сільським головою чи відповідними спеціалістами по зв’язках з громадськістю та проведених у внутрішніх громадах 1 рівня Громадських слухань (в разі подання в резолюціях Громадських слухань більшої кількості кандидатур, сільський голова визначається, обираючи відповідного представника з числа поданих резолюцією, а в разі якщо Громадські слухання не визначились із кандидатурами, призначає представника на власний розсуд з числа членів територіальної громади, чиє постійне місце проживання зареєстроване у відповідній внутрішній громаді 1 рівня), та від 2 до 4 осіб з числа посадових осіб ________ ради. 

3.3. За посадою до Координаційної ради входять сільський голова та особа, що очолює фінансовий орган ___________ ради (відповідальна за фінанси та ведення бухгалтерського обліку ОТГ). 

3.4. Очолює Координаційну раду і головує на її засіданнях сільський голова. ___________голова має право доручити головування на засіданні іншому члену Координаційної ради. 

3.5. Рішення Координаційної ради приймаються на засіданнях у формі ухвал, та протокольних доручень. 

3.6. Засідання Координаційної ради скликаються сільським головою або уповноваженою ним особою з числа членів Координаційної ради. Засідання Координаційної ради є чинним за присутності понад половини її членів. На засіданнях Координаційної ради ведеться протокол. Ведення протоколу доручається протокольним дорученням Координаційної ради одному з її членів, або іншій особі, яка вважається секретарем засідання. Оригінали протоколів засідань підписуються головуючим та секретарем засідання і  зберігаються у члена Координаційної ради, відповідального за фінанси та ведення бухгалтерського обліку ОТГ. Протягом трьох робочих днів після засідання, протоколи засідань публікуються у форматі «word» на офіційному веб-сайті ОТГ в розділі «бюджет участі».

3.7.  Рішення Координаційної ради ухвалюються відкритим голосуванням. Для ухвалення рішення потрібно голосування за нього понад половини з числа присутніх на засіданні членів Координаційної ради. 

3.8. Засідання координаційної ради проводяться відкрито, як правило в приміщенні ______________ ________ ради. За ухвалою Координаційної ради можливе проведення засідань в інших місцях. Про час і місце наступних засідань, та порядок денний Координаційна рада повідомляє не менш ніж за 3 календарних дні шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті ОТГ в розділі «Бюджет участі». 

3.9. Координаційна рада може надавати протокольні доручення своїм членам в межах компетенції.  

3.10. Функції Координаційної Ради: 

- приймати від авторів проектні пропозиції на засіданнях та доручити прийняття таких пропозицій одному чи кільком своїм членам в періоди між засіданнями;

- приймати рішення про відповідність проектної пропозиції вимогам цього Положення; 

- проводити попередній розгляд проектних пропозицій, при необхідності надавати авторам рекомендації щодо їх доопрацювання; 

- подавати висновки та рекомендації щодо проектних пропозицій, поданих для фінансування за рахунок коштів бюджету участі (громадського бюджету); 

- приймати рішення щодо включення проектних пропозицій в перелік для схвалення через механізми демократії участі; 

- попередньо визначати абсолютний обсяг фінансування бюджету участі на наступний рік у відповідності до пункту 2.3. даного Положення; 

- отримувати інформацію про хід реалізації проектних пропозицій, що фінансуються за рахунок коштів бюджету участі (громадського бюджету); 

- визначати уповноважених представників для доповідей і співдоповідей з питань бюджету участі (громадського бюджету) на засіданнях виконавчого комітету, постійних депутатських комісій та пленарних засіданнях ________ ради; 

- контролювати хід реалізації проектних пропозицій, що фінансуються за рахунок бюджету участі (громадського бюджету), у тому числі заслуховувати звіти керівників структурних підрозділів, посадових осіб комунальних підприємств, установ та організацій з питань реалізації проектних пропозицій; 

- проводити свої засідання гласно та відкрито, публікувати протоколи засідань, завчасно повідомляти через офіційний веб-сайт ______________ ________  ради про час та місце проведення засідання.

- за письмовим або усним (даним на засіданні Координаційної ради під протокол) погодженням авторів проектних пропозицій вносити до них зміни та доповнення, зокрема в частині приведення у відповідність діючому законодавству;

- вносити виконавчому комітету ________ ради для включення у проект бюджету ОТГ на наступний рік схвалені резолюціями заходів демократії участі проектні пропозиції разом з пропозиціями змін та доповнень до відповідних бюджетних запитів відповідальних виконавців та головних розпорядників, проектів бюджетних програм. 

- Проводити моніторинг виконання бюджетних програм звітного року в частині завдань, включених до розділу «бюджет участі» за загальним і спеціальним фондами бюджету ОТГ.

- інформувати сільського голову та відповідних спеціалістів по звязках з громадськістю про необхідність проведення заходів демократії участі при наявності попередньо схвалених для розгляду на таких заходах проектних пропозицій. 

3.11. Координаційна рада затверджується на термін два роки з моменту підписання розпорядження сільським головою. 

3.12. Припинення членства в Координаційній раді здійснюється за власним викладеним письмово на ім’я сільського голови бажанням або колегіальною ухвалою, прийнятою у звичайному порядку, в разі смерті чи недієздатності члена, або без вимог до зазначення підстав, якщо за неї проголосували не менше 2/3 від чинного складу Координаційної ради.  Внаслідок припинення членства представником внутрішньої громади 1 рівня сільський голова чи за його дорученням відповідний спеціаліст по зв’язках з громадськістю протягом 20 календарних днів після припинення скликає Загальні збори/конференцію членів відповідної внутрішньої громади 1 рівня для визначення і пропонування сільському голові кандидатури члена Координаційної ради замість вибулого.   

3.13. Чіткої періодичності засідань Координаційної ради не встановлюється. Засідання мають призначатися за наявності проектних пропозицій, що надійшли. Термін надходження пропозицій встановлюється для включення у бюджет участі наступного року – з 1 січня по 1 вересня поточного року. За наявності таких пропозицій засідання призначається на перші 15 днів вересня, і продовжується з можливими перервами до повного розгляду усіх пропозицій, що надійшли, і прийняття рішень про схвалення чи відхилення пропозицій, але не пізніше, ніж до 10 жовтня. За час засідання всі знайдені у пропозиціях помилки чи неузгодженості мають бути усунені в установлений цим Положенням спосіб. Не пізніше, ніж 10 жовтня, Координаційна рада має подати сільському голові вичерпний перелік схвалених нею проектних пропозицій, а також пов’язаних пропозицій про зміни і доповнення до бюджетних запитів і проектів паспортів бюджетних програм. Після отримання пакету схвалених Координаційною радою проектних пропозицій, сільський голова та уповноважені ним спеціалісти по зв’язках з громадськістю у внутрішніх громадах, протягом 50 календарних днів скликають та проводять у послідовності, передбаченій п. 2.9. цього Положення, відповідні заходи демократії участі. Проектні пропозиції, схвалені Загальними зборами/конференціями чи Громадськими слуханнями після 1 грудня виконавчим органом ______________ ________ ради при підготовці проекту бюджету ОТГна наступний рік можуть не прийматись до уваги.

3.14. При розгляді проекту бюджету ОТГ на наступний рік ________ рада відповідно до вимог Статуту ОТГ розглядає розділ «бюджет участі» і в разі невключення до видаткової частини всіх чи частини проектних пропозицій, повинна прийняти окреме рішення про відмову відповідному автору (зазначити) та ______________ ________ територіальній громаді (відповідній внутрішній громаді, потрібне зазначити) у включенні відповідної проектної пропозиції до видаткової частини бюджету ОТГ, з зазначенням мотивів такої відмови. 

3.15. Координаційна рада діє на підставі Положення про бюджет участі (громадський бюджет). 

4.        ПОРЯДОК ПОДАННЯ ПРОЕКТНИХ ПРОПОЗИЦІЙ 

4.1. Вимоги до проектних пропозицій: 

4.1.1. Назва проектної пропозиції повинна бути викладена лаконічно, в межах одного речення, і не повинна суперечити меті проектної пропозиції, що подається. 

4.1.2. Проектні пропозиції мають відповідати наступним критеріям: 

-       одна заявка – один об'єкт; 

-       об’єкт загального користування; 

-       актуальність для членів ______________ ________ територіальної громади загалом, чи окремих внутрішніх громад 1 (2) рівнів; 

-       Наявність чіткої мети та очікуваного результату, їх узгодженість між собою; 

-       можливість реалізації протягом бюджетного року;

-     результативні показники: а) затрат (загальна числова характеристика об’єктів в натуральному виразі, що потребують створення, реконструкції, ремонту, експлуатації, відновлення, підтримання; загальна вартість зазначених дій; кількість потрібних штатних одиниць в розрізі посад, або інше, якщо це передбачено нормативною базою Міністерства Фінансів) 

б) продукту (те ж, що і для затрат, але в частині запланованих до відповідного створення, реконструкції, ремонту, експлуатації, відновлення, підтримання, або інше, якщо це передбачено нормативною базою Міністерства Фінансів) 

в) ефективності – вартісні показники на одиницю натуральних елементів, або інше, якщо це передбачено нормативною базою Міністерства Фінансів 

г) відношення показників продукту до показників затрат, або інше, якщо це передбачено нормативною базою Міністерства Фінансів.

ґ) для пропозицій, по яких вже здійснювались витрати, чи наявне часткове виконання – вичерпну характеристику таких витрат і повязані документи чи посилання на них (проектно-кошторисна документація, паспорти на закуплене устаткування, перелік закуплених матеріалів, сертифікати в разі потреби, виконавча документація, місця зберігання, зазначення балансоутримувача та балансової вартості тощо, а також перелік необхідних заходів в разі потреби зміни балансоутримувача).

д) для пропозицій, що передбачають витрати за різною економічною класифікацією видатків (КЕКВ), зазначити перелік таких витрат, та очікувану вартість кожної, з посиланням на джерела підтвердження вартості.

4.1.3. Реалізація проектної пропозиції знаходиться в межах компетенції виконавчих органів ______________ ________  ради. 

4.1.4. У випадку, коли реалізація проектної пропозиції передбачає використання земельної ділянки, остання повинна належати до комунальної власності ______________ ________ територіальної громади і відповідати затвердженій кадастровій документації. 

4.2. Проектні пропозиції, що подаються на конкурс, що будуть профінансовані за рахунок коштів бюджету участі (громадського бюджету), оформлені згідно вимог, мають формуватись з наступного пакету документів: бланк-заявка, список з підписами щонайменше з 5 членів ______________ ________ територіальної громади (окрім автора проектної пропозиції), які її підтримують. 

4.3. Проектні пропозиції подаються в паперовому або електронному вигляді на адресу ______________ ________  ради чи під розпис безпосередньо уповноваженому на прийняття пропозицій члену Координаційної ради, або Координаційній раді під час її засідання.

4.4. Заповнені бланки-заявки проектних пропозицій, що надійшли на конкурс, реалізація яких відбуватиметься за рахунок коштів бюджету участі (громадського бюджету) ______________ ________ територіальної громади, за винятком сторінок, що містять персональні дані авторів і на розповсюдження яких останні не дали своєї згоди, будуть розміщенні на офіційному веб-сайті ______________ ________  ради у розділі «Бюджет участі (громадський бюджет)». 

4.5. Автор проектної пропозиції може у будь-який момент зняти свою проектну пропозицію з розгляду, але зробити це повинен не пізніше ніж для її розгляду буде призначено захід демократії участі. 

4.6. Об’єднання проектних пропозицій можливе лише за взаємною згодою авторів проектних пропозицій, що засвідчується заявами авторів і за умови тотожності передбачених локації, мети, завдання, та результативних показників. 

4.7. Внесення змін щодо суті проектної пропозиції можливе лише за згодою авторів в результаті додаткових консультацій відповідно до вимог цього Положення. 

4.8. Автор проектної пропозиції або уповноважена ним особа може представити проектну пропозицію в ході публічного обговорення, зокрема на засіданні Координаційної ради. Метою такого обговорення є детальний розгляд представлених проектних пропозицій. Внесення можливих змін до проектних пропозицій можливе не пізніше ніж за 7 календарних днів до початку голосування. 

5.        ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ПРОЕКТНИХ ПРOПОЗИЦІЙ  

5.1. Особа, відповідальна за фінанси та бухгалтерський облік ОТГ веде реєстр отриманих проектних пропозицій, реалізація яких відбуватиметься за рахунок коштів бюджету участі (громадського бюджету) ______________ ________ територіальної громади. 

5.2. Особа, відповідальна за фінанси та бухгалтерський облік ОТГ перевіряє повноту і правильність заповнення бланку-заявки проектної пропозиції, і доповідає про результати перевірки на засіданні Координаційної ради. Передає копії заповнених бланків-заявок проектних пропозицій до відповідних структурних підрозділів ______________ ________  ради з метою здійснення більш детальної перевірки, оцінки, надання рекомендацій та зауважень до кожної з проектних пропозицій (з використанням уніфікованого бланку розгляду проектних пропозицій, в разі затвердження сільською радою такого бланку); 

5.3. У рамках бюджету участі (громадського бюджету) не можуть прийматися до розгляду проектні пропозиції, що: 

5.3.1. Розраховані тільки на розробку проектно-кошторисної документації; 

5.3.2. Не є цілісними, а мають фрагментарний характер; 

5.3.3. Суперечать затвердженим цільовим програмам ______________ ОТГ, або дублюють заходи, які передбачені цими програмами, якщо під такі заходи проектом бюджету передбачено фінансування; 

5.3.4. Суперечать чинному законодавству України; 

5.3.5. Мають обмежений доступ для мешканців ______________ ________ територіальної громади. 

5.3.6. Передбачають реалізацію проектних пропозицій приватного комерційного характеру. 

5.4. Особа, відповідальна за фінанси та бухгалтерський облік ОТГ оприлюднює подані проектні пропозиції на офіційному веб-сайті ______________ ________  ради у розділі «Бюджет участі (громадський бюджет)» та передає в електронному або паперовому вигляді до Координаційної ради. 

5.5. За результатами розгляду проектних пропозицій Координаційна рада формує перелік тих, що відповідають вимогам цього Положення та будуть представлені для голосування. Особа, відповідальна за фінанси та бухгалтерський облік ОТГ оприлюднює перелік на офіційному веб-сайті ______________ ________  ради. 

5.6. Пропозиції, що містять ненормативну лексику, наклепи, образи, заклики до насильства, повалення влади, зміну конституційного ладу країни тощо, оприлюдненню не підлягають.